Версія №1.
Степан Наливайко - сходознавець-індолог, заввідділом порівняльних досліджень Науково-дослідного інституту українознавства (НДІУ) у своїй науковій праці «Слідами древлянсько-сіверської легенди» зауважує «… в Любарському районі, де є села Бичева, Велика Волиця й Авратин, назва якого може споріднюватися з іранським оврат, аурат "жінка".» Вчений переконаний, що древлянсько -сіверські легенди мають індійські паралелі. (Праця доступна за посиланням http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=1244)
На користь цієї версії свідчить той історичний факт, що іранські племена дійсно проживали на території України, зокрема й на території Житомирської області. Це питання досліджували багато вчених, дослідників історії. Як стверджує науковець Валентина Стецюк, нині в Україні збереглося багато томонімів іранського походження. Серед топоніміки можливої іранської належності з найбільшою вірогідністю можна говорити про курдську, яка представлена іноді більш-менш чіткими скупченнями, що може підтверджувати її походження.http://www.v-stetsyuk.name/uk/Topo/Iran.html
На користь цієї версії свідчить той історичний факт, що іранські племена дійсно проживали на території України, зокрема й на території Житомирської області. Це питання досліджували багато вчених, дослідників історії. Як стверджує науковець Валентина Стецюк, нині в Україні збереглося багато томонімів іранського походження. Серед топоніміки можливої іранської належності з найбільшою вірогідністю можна говорити про курдську, яка представлена іноді більш-менш чіткими скупченнями, що може підтверджувати її походження.http://www.v-stetsyuk.name/uk/Topo/Iran.html
( Зверніть увагу! На цій карті два села з однаковою назвою - Авратин !!! Один Авратин знаходиться в Хмельницькій області, інший в Житомирській. Так як іранці та курди мали культ жінки, назва села могла дійсно виникнути від слова "оврат" - жінка. Карта з сайту http://history-ua.livejournal.com/332298.html )
Версія № 2
У часи Середньовіччя ( коли виникло село Авратин) за слов'янами-мешканцями Полісся, що на той час входило до складу Великого князівства Литовського закріпилися дві назви поліщуки та литвини.
Литвинами слов’яни здавна називали литовців-балтів.Однак з 1345 року, після входження та довгого перебування Полісся у складі ВКЛ – Великого князівства Литовського, а згодом польсько-литовської Республіки – найменування литвини поширилося також і на поліських слов'ян, які мешкали на цих землях, тобто набуло значення "громадянства", підданства спершу Литовській, а пізніше Польсько-Литовській державі. Докладніше: http://www.polissya.eu/2009/09/hto-taki-litvini-licvini-polischuki.html#ixzz38wlBRazl
Вікіпедія підтверджує ймовірність тієї версії, що село заснували литвини: Литвини походять з племені Сіверян. Межа розселення литвинів іде вздовж залізниці від Середини-Буди до Ямполя ( примітка автора - що захоплює територію села Авратин) і через села Білиця, Антонівка, Івот уздовж річки Івотки тягнеться на захід до Десни й села Погрібки. На правому боці Десни вона пролягає поблизу Сосниці, Мени, Березни та Ріпок, повертаючи на північ у бік Гомельської області Білорусі. Точне визначення західних і північних меж потребує додаткових досліджень.Детальніше: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8
Закордонні вчені мають подібну версію:
Отдельной строкой в данном явлении идут названия населенных пунктов, произошедших от древних литвинских имен собственных или других балтских слов.426
Название населенного пункта Украины
|
Область Украины
|
Литвинское имя собственное, балтское
слово/перевод
|
Название населенного пункта Беларуси
|
Авратин (Гаврятин) (1585 г.)
|
Житомирская
|
Гаврят/gauruotas (лет.) – лохматый
|
Гавраны
|
Табл. 34. Некоторые названия населенных пунктов
Украины, произошедшие от имен собственных литвинов ВКЛ-белорусов или других
балтских слов 426.
|
|||
ВЕРСІЯ 3.
Село заснували вихідці з однойменного села Авратин, що знаходиться у Хмельницькій області.
Село заснували вихідці з однойменного села Авратин, що знаходиться у Хмельницькій області.
Село Авратин в Хмельницькій області вперше згадується у літописах всього на два роки раніше ніж село Авратин в Житомирській області: у 1583 році під назвою Гавратин.
Розташований Авратин на Хмельниччині на на найвищій точці Поділля - Авратинській височині.
Історики пояснюють походження назви села, виходячи з його географічного розташування: “Село это расположено на склонах Авратинских гор по обеим берегам притока р. Збруч… Эти горы именуются Авратинскими , или вернее Обратинскими (от слова “обратно”), ибо они служат водоразделом двух бассейнов – Балтийского и Черноморского. Здесь берут начало реки Западный Буг, Стырь, Горынь, Случ, текущее отсюда к северу (ОБРАТНО от горного хребта) и Збруч, Смотрыч, Ушица и Южный Буг, текущее к югу…”
(Словнік географічні Королевства Польскего.Варшава, 1900р., ст. 55.)
Можливо мешканці села, бажаючи дослідити місцевість ( якось же вони дізналися, що річка тече на північ і повертає у зворотньому напрямку) просто пішли з села вздовж річки Случ і зупинилися у мальовничій долині на одній з приток Случі - р. Караньці. Можливо люди втікали від татар - бо у Авратині Хмельницької області село було розташоване на видноті. То були часи часи жорстоких набігів татар, а долина трохи приховувала місце розташування села, тому люди зупинилися саме тут.
Цікаво, що навіть топонімічні карти двох Авратинів схожі. Порівняймо.
с. Авратин Хмельницької області:
с. Авратин Житомирської області
Ця версія також вірогідна, бо в переліку містечок та сіл Луцького повіту, спустошених і спалених татарами, від 7 грудня 1601 року згадується й село Гавротинка. Долина не змогла врятувати мешканців від татарської орди, яка забирала в полон молодь та нищила все на шляху. Але село не зникло з мапи і продовжило своє існування й до сьогодні.
Яка версія вам найбільш здається вірогідною, таку й обирайте!
Розташований Авратин на Хмельниччині на на найвищій точці Поділля - Авратинській височині.
Історики пояснюють походження назви села, виходячи з його географічного розташування: “Село это расположено на склонах Авратинских гор по обеим берегам притока р. Збруч… Эти горы именуются Авратинскими , или вернее Обратинскими (от слова “обратно”), ибо они служат водоразделом двух бассейнов – Балтийского и Черноморского. Здесь берут начало реки Западный Буг, Стырь, Горынь, Случ, текущее отсюда к северу (ОБРАТНО от горного хребта) и Збруч, Смотрыч, Ушица и Южный Буг, текущее к югу…”
(Словнік географічні Королевства Польскего.Варшава, 1900р., ст. 55.)
Можливо мешканці села, бажаючи дослідити місцевість ( якось же вони дізналися, що річка тече на північ і повертає у зворотньому напрямку) просто пішли з села вздовж річки Случ і зупинилися у мальовничій долині на одній з приток Случі - р. Караньці. Можливо люди втікали від татар - бо у Авратині Хмельницької області село було розташоване на видноті. То були часи часи жорстоких набігів татар, а долина трохи приховувала місце розташування села, тому люди зупинилися саме тут.
Цікаво, що навіть топонімічні карти двох Авратинів схожі. Порівняймо.
с. Авратин Хмельницької області:
с. Авратин Житомирської області
Ця версія також вірогідна, бо в переліку містечок та сіл Луцького повіту, спустошених і спалених татарами, від 7 грудня 1601 року згадується й село Гавротинка. Долина не змогла врятувати мешканців від татарської орди, яка забирала в полон молодь та нищила все на шляху. Але село не зникло з мапи і продовжило своє існування й до сьогодні.
Яка версія вам найбільш здається вірогідною, таку й обирайте!



Немає коментарів:
Дописати коментар